» Выборы Президента Украины 2004. Быть насильственному выбору?

....Быть насильственному выбору? ....
Пока все говорит о том, что скорее всего так и случится....

вот что пришло сегодня по мылу. с интересного (лично мне) киевского интернет-магазина

Цитата:

> Я хочу начать это письмо с того, что сообщить о том, что в Украине
> насчитывается всего 800 тысяч пользователей итернет. А само население
> Украины составляет 48 миллионов человек. Другими словами, нас меньше,
> чем 1.7% от всего населения страны. Все люди, с которыми вы общаетесь,
> также, скорее всего, принадлежат к этой очень узкой
> прослойке. То есть, та информация, которую мы способны получать, не
> доходит до 98.3% населения Украины. Ок, у нас есть пожилые
> родственники, люди которые нам верят, люди, которые живут рядом с
> нами. Пусть, у каждого
> будет 10 человек, не знающих слово интернет, но верящих Вам. Всё
> равно, людей, знающих больше остальных остается меньше 17% от
> населения страны. И все эти люди итак живут в больших городах, в
> городах где еще показывают 5-й канал
> и где люди научились отличать правду от брехни.
> К чему это я? Мы можем сколь угодно много и долго спрашивать друг
друга о
> том, за кого стоит голосовать, за кого не стоит голосовать, кого
выберут,
> а кого нет, но НЕ МЫ ЭТО РЕШАЕМ.
> Вся Сеть наполнена правдой о том, что происходит в стране, но, при
этом,
> вся страна наполнена ложью и страхом.
>
> У меня есть старая подруга, котора безвылазно живет в провинции. Это
> райцентр. Городок, который не так уж далек от Киева. Три часа на
> электричке, час на машине. После недавнего разговора с ней мне стало
> страшно, что и подвигло меня написать это письмо.
> У них есть только два телевизионных канала (Интер и 1+1) и нет хороших
> газет. Про ?нтернет я вообще молчу. У них там зарплата в 400 гривен -
> хорошо, а квартира стоит столько, сколько два квадратных метра
жилплощади
> в Киеве. Никто просто не сможет купить компьютер, который, по их
меркам,
> стоит одну полугодовую зарплату или 10% от стоимости квартиры. Они,
> при этом, очень дорожат своей работой и очень боятся, что их уволят.
>
> Там, в провинции, уверены, что:
> - в крупных городах абсолютно все будут голосовать за Януковича.
> - на Януковича напали, избив его по голове "тупым тяжел ым предметом"
> - Ющенко тряпка, балаболка и базарная баба
> - Что всё равно станет известно кто за кого голосовал
>
> Наш разговор должен был быть разговором-воспоминанием прошлого,
> юности, общих друзей, - а получился разговор о политике. Они там, в
> провинции, верят в Симоненка и в Мороза и хотели бы голосовать за
> них, но боятся. Готовы голосовать за Мороза, зная, что Симоненка всё
> равно не выберут. Они беднее нас, но они лучше нас, так как они просто
> не знают, что происходит в стране на самом деле.
> Они научились терпеть и терпеть молча. А мы знаем, но продолжаем
> просиживать задницы у своих компьютеров, вести многозначительные
кулуарные
> беседы и рассылать друг другу анекдоты про Януковича. Мы боимся за
свою шкурку.
> Нам есть что терять. Мы хотим хоть как-то поддержать своё, пусть
хрупкое,
> но благосстояние. Это не осуждаемо, это естественно. Но это не делает
нас лучше.
>
> А вы знаете, что руководители провинциальных предприятий получили
> дурные деньги за то, чтобы собрать с рабочих, под угрозой их
> увольнения, расписки в том, что они будут голосовать за Януковича?
> Власть сама довела людей до нищеты, а потом еще и пугает этой же
> нищетой. А вы знаете, что простым и нехитрым способом, наша армия
> сейчас увеличена в полтора раза? Как? Дембелей не отпустили, а
> новичков взя ли. Для чего? А для того, чтобы голосовать строем.
> Дембелям так и сказали - не отпустим, пока за Януковича не
проголосуете.
> Кстати, такой маневр, с продлением срока службы, был сделан в 1941-м
году,
> когда ожидали войны. Чего сейчас ожидает власть? У кого на голове
шапка горит?
> А вы знаете, что госслужащим говорят, что если они в оппозиции, то
должны
> покинуть гос.службу.
> Простите, это чья страна? ИХ? Это же НАША страна!
>
> До выборов осталось пара недель. Что можно еще успеть сделать? Просто
> вспомните своих знакомых в проивнции, позвоните им, спросите, как
> дела, расскажите им, что Вы не будете голосовать за Януковича. Точно
> так же, как мы это говорим друг другу. Этого достаточно, поверьте! Всё
> равно за кого голосовать, лишь бы не за уголовника. Пусть смело
> голосуют за Ющенка, Мороза... Хоть за Ржавского... Пусть один раз не
> испугаются и тогда вообще никогда не прийдется бояться! Пожалуйста,
> сделайте это. Если Вы так не сделаете, то Вы потом не сможете честно
> смотреть в глаза своим детям. Что Вы саме себе ответите на вопрос "А
> что сделал я"? Шансы побороть Януковича малы, но они всё еще есть. Ваш
> звонок никого ни к чему не обяжет и не сделает Вашу жизнь хуже. Мы все
> понимаем, что нам есть что терять и мы не выйдем на улицы
> протестовать, когда бандиты захватят власть. Так сделайте хоть что-то,
> чтобы Вам не пришлось решать, выходить на улицы или нет. Надо сделать
> так, чтобы не пришось выходить на улицы тем,
> кому нечего терять и тем, кто лучше нас. А студенты выйдут. Они
> честные, чистые и им нечемо терять. Все помнят студенческие волнения
> времен перестройки. Их будут отчислять из ВУЗов, выгонять из
> общежитий, бить дубинками и пытать, но они всё равно скажут своё
> слово. Не надо допустить того, чобы наши солдаты стрелял в наших
> студентов. Просто позвоните знакомым в провинции. поймите, большая
> часть избирателей живут не в больших городах.
>
> Это моё письмо. Оно стало моим. Это не просто очереднй форвард. Да,
> это шлется по адресам из адресной книги, но каждому лично. Никаких
> массовых рассылок. Не шлите это письмо, не позвонив друзьям в
> провинцию. Позвоните им, поговрите, ПОЙМИТЕ! И это письмо также станет
> Вашим. Вы также будете его автором, потому что также, как и я
> разделите то, что здесь написано.
>
> У нас есть последний шанс сохранить демократию. Потом может быть
> поздно. Посмотрите на Россию. У них однопартийный парламент и
"любимый" президент.
> У них взрывают школы с детьми, а простые люди так и не перестали быть
> нищими. Я прошу всех, кто читает это письмо, помогите друг другу
> сохранить эту самую
> лучшую в мире страну. Самую-самую лучшую.

Добавлено

Цитата:

Судимості Януковича

Володимир Ар`єв, "Закрита зона", "5 канал" , 15.10.2004, 17:12


Автобіографія – видумана історія,
написана людиною,
яка відмінно знає факти.
(Л.Левінсон)

Людина, яка претендує на вищу державну посаду, за законом, має розповісти виборцям про свою біографію. Розповісти правду. Так вимагає закон. Так вимагає мораль.

Ось дві автобіографії, написані Віктором Януковичем. Першу він складає 18 листопада 2002 року і подає до Верховної Ради. Янукович – кандидат в прем'єр-міністри. Майбутній голова уряду пише:

"В 1968 році малолітнім був засуджений і направлений в колонію для неповнолітніх. … У 1970 році був засуджений за заподіяння тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Судимості скасовані".

Влітку 2004 року Янукович вирішив йти в президенти. 5 липня він подає до Центрвиборчкому іншу автобіографію. Вона не містить жодної згадки про судимості.

Де писав правду кандидат в президенти від влади? Різниця в півтора роки між двома автобіографіями наочна. Що приховує Віктор Янукович? Кандидат, який народних депутатів повідомив про судимість, а народ – ні.

ТОМУ ЩО "НЕСУДИМИЙ"

Віталій Хованський, суддя, який виправдав В. Януковича у 1978 р.: Он обязан был писать – несудим, несудим, несудим – везде и всюду. На каждом углу кричать, если хотите. А он говорит – я был судим. Зачем?!

Конституція України гарантує кожному громадянину таємницю його приватного життя. Однак коли йдеться про державних діячів найвищого рангу, деякі факти особистого життя не можуть бути таємницею для громадськості. Бо від моральних якостей посадовця залежить доля країни, мільйонів людей. Тим більше керівник держави. Він має бути кришталево чесною людиною. А тут - факт судимостей, нехай і, за офіційною версією, скасованих.

Це можна списати на помилки правосуддя чи помилки молодості. Але громадяни України мають право знати правду. Хоча б з точки зору зв’язку темного минулого зі світлим майбутнім. Ми спробували це зв’язати.

Віктор Янукович увірвався на владний олімп раптово і несподівано. Маловідомий функціонер із оточення донецького олігарха Ріната Ахметова у 1997 році Указом президента Леоніда Кучми призначається головою Донецької облдержадміністрації. За кілька років так звані "донецькі" набувають особливої ваги у державній політиці.

На весняних парламентських виборах 2002 року "Дони" добиваються у контрольованій області високого результату для провладного блоку "За Єду". У листопаді тріумфуючий губернатор пересідає у крісло прем’єр-міністра України. Минає ще півтора роки і надзусиллями влади Януковича намагаються пересадити у президентське.

Під час кар’єрного злету Віктора Федоровича з'ясовується, що у його біографії є пляма. На початку 2002 року стає відомо - Янукович перебував у місцях позбавлення волі.

Володимир Бойко - донецький журналіст. У 2002-ому після публікації матеріалів розслідування про злочинний бізнес місцевих посадовців його кидають за грати. Там він дізнається про судимості Віктора Януковича. Після звільнення журналіста ця інформація стає надбанням громадськості.

Володимир Бойко, журналіст: Як тільки я був випущений із в'язниці, на сайті "Україна Кримінальна" з'явилися мої тюремні нотатки, де була інформація, що був судимий (я не знав скільки разів, чув тільки про один) тодішній голова ОДА. Реакція була дуже бурхливою. Були незадоволені керівники області. Мені неодноразово пропонували писати спростування. Був тиск на мене. Був тиск на Єльцова.

Володимирові Бойку переказують, що губернатор Янукович хоче розправитися з журналістом. А оточення голови донецької обладміністрації докладає неабияких зусиль, щоб переконати – Віктор Янукович ніколи не сидів на нарах. Однак шило у мішку не сховаєш. Коли Януковича призначають прем’єр-міністром, він зізнається, що двічі притягався до кримінальної відповідальності. Але також твердить, що все нібито скасовано. На деякий час про кримінальне минуле прем’єр-міністра забувають.

У 2004 році стартує президентська передвиборча кампанія. Розуміючи, що факт судимостей може бути використаний опонентами, політтехнологи Януковича вирішують першими знешкодити можливий компромат. Нібито самим у всьому зізнатися.

Стартує так звана кампанія із "відбілювання" іміджу прем’єр-міністра. Прес-служба керівника уряду вивозить у Донецьк цілу групу журналістів і влаштовує там театралізоване дійство. Пресу намагаються переконати – сирота Янукович у юні літа просто потрапив у погану компанію. Але засуджений все одно був несправедливо.

Однак у заздалегідь підготовлених командою Януковича свідченнях траплялись суперечності. А матеріали кримінальних справ, на підставі яких свого часу нібито зроблено висновок про невинність Януковича, таємничим чином зникли.

Спочатку журналістам подають офіційну версію Донецького апеляційного суду, який у 1978 році нібито скасував дві судимості Віктора Януковича. Суддя Олександр Кондратьєв коротко повідомляє про суть справ. Перша кримінальна історія трапилася у 1967 році.

Олександр Кондратьєв, суддя Апеляційного суду Донецької області:

Згідно до змісту постанови потерпілий Совенко разом зі своєю співмешканкою, перебуваючи у стані сильного алкогольного сп"яніння, 29 жовтня 67 року зустрівся з засудженими Целковським, Масловим та Януковичем. Целковський, а потім Маслов побили потерпілого і забрали деякі його особисті речі.

Янукович тоді мешкає у кримінальному районі Єнакієвого – Пивновці. Розборки та просто бійки - звична справа. Юрій Целковський був тоді засуджений разом із Януковичем. Він з гордістю згадує молоді часи.

Юрій Целковський, засуджений по першій справі Януковича: Мы были самые шустрые – всем городом заправляли…

Лідія Брагіна, однокласниця Віктора Януковича: Бои были страшные. Это у них были какие-то разборки между собой. И улица на улицу и поселок на поселок.

Аркадій Олексійчук, мешканець Пивновки: Всі боялися цього району. Там було "кодло". Там були хати для розборок. Туди звозились шапки крадені.

Журналістів переконують – підліток Янукович став жертвою злих обставин. Опинився не в той час, не в тому місці. А потім взяв на себе вину старших товаришів.

Юрій Целковський, засуджений по першій справі Януковича: Перед тем как сажали, следователь сказал, вы как-то делайте – Витя молодой, малолетка, ему дадут мало. А я только женился, 6 месяцев дитю было. Я ему говорю – Витя, потяни на себя.

Ганна Зогонова, перша вчителька Віктора Януковича: Это просто произошло случайно. Сейчас и пишут опровержение, что он не участвовал в этих работах. Если попал, то не по своей воле. Если случилось, то не по своей воле. Он не виноватый. Так мы понимаем все, народ. И все благодарны. И я благодарна, что воспитала такого ученика.

Однак є підстави сумніватися в офіційній версії. У 1967 році була інша система правосуддя. Крім Єнакієвського народного судді долю неповнолітнього Януковича мали вирішувати троє присяжних. Крім того, 17 річному хлопцеві радянська влада мала надати безкоштовного адвоката.

Навряд чи у невеликому містечку четверо осіб так легко вирішили б поламати життя такому невинному і нібито лагідному хлопцеві. Тут і кидаються у вічі відверті неспівпадіння у свідченнях – підготовлених і не підготовлених. Викладач і директор гірничого технікуму, де вчився Віктор Янукович, добре запам’ятали пов’язані зі студентом кримінальні історії.

Дмитро Радьков, викладач Януковича у гірничому технікумі: Трьох їх звинувачували, забрали з урока, в том числі і Януковича. Знаю, шо сказали, шо знімали вони шапки.

О. Олійник, директор гірничого технікуму у 60-х роках: Там что-то связано с женщинами, шапки вроде снимал… С женщиной вопрос, и с шапками. Они паралельно были.

Також на той час у Єнакієво сталася пригода зі стріляниною в трамваї. У ній, за переказами, нібито теж брав участь Віктор Янукович.

Аркадій Олексійчук, мешканець Пивновки: Розказували, шо в трамваї стрільбу открили. Трамвай якраз виїхав між воєнкоматом бувшим і там почали розбори. Шапки між собою не поділили...

Янукович потрапляє за грати. Спочатку у колонію для неповнолітніх. Але після завершення строку, на волі гуляє недовго. Щойно відбувши перше ув’язнення, він знову опиняється на лаві підсудних, а потім у тюрмі.

Олександр Кондратьєв, суддя Апеляційного суду Донецької області: Янукович був засуджений за те, що 16 вересня 69 року разом із засудженим Бобирем, під час сварки побили потерпілого Пантелієнка, спричинивши йому середньої тяжкості тілесні ушкодження…

"Відбілювачі" біографії Януковича намагаються подати інцидент, як банальну побутову бійку, у якій Віктор Федорович просто вступився за дівчину. Свідок історії Олександр Мартиненко був тоді, як і інші, на підпитку.

Олександр Мартиненко, свідок по другій справі Януковича: Бубырь в это время – они с Демьяном накушались хорошо – начал приставать к девушке. Витя подошел, говорит, Гена, ты чево. А он – да я тебя. Виктор его толканул, а он упал, этот Гена. Демьян стоит пьяный и говорит – ну что, допрыгался. До этого, Бубыря. Сцепились. Виктор хотел разнять… Бубырь до того озверел, что как собака, разворачивается и хоп!

За судовою термінологією, потерпілий зазнає ушкоджень середньої важкості. Коли доходить до судового розгляду, головний свідок – дівчина – на процес не з"являється. Таємничу незнайомку схильні пов’язувати з чутками про те, що Віктор Федорович мав проблеми з законом ще й по статті 117 Кримінального кодексу. У старій редакції. Співвідповідач Януковича по справі Гена Бубир, принаймні поводився тоді доволі відверто.

Олександр Мартиненко, свідок по другій справі Януковича: Стал приставать – как пьяный к девушке – то за грудь, то за что еще. Она – отстань, отстань…

Зґвалтування у радянському кримінальному кодексі вважалося одним із найважчих злочинів. За нього засуджували до 15 років позбавлення волі. Проте єдиною підставою для такого рішення могла бути заява потерпілої.

Віталій Хованський, суддя, який виправдав В. Януковича у 1978 р: Много всевозможных толков и разговоров, что Янукович был судим чуть ли не за изнасилование или убийство, еще за что-то. Основного никто не знает. Просто придумывают. Суть такова – с 1978 года постановление президиума является обязательным для выполнения всеми физическими и юридическими лицами.

Тобто – судимий, але не судимий. Така юридична казуїстика.

В одному з передмість Єнакієвого – Юнкомі – також добре пам’ятають Віктора Федоровича.

Цей чоловік розповідав своїм знайомим, що Янукович займався рекетом і часто відбирав гроші у його сина. Однак говорити про це в камеру він боїться. Особливо після нещодавнього передвиборчого візиту осіб з кримінальною зовнішністю.

Мешканець Юнкома : – Гроші ж отбирав у сина? Та ладно. Я уже сказав, так блатниє пріходілі… Пріходілі агітіровать. Я сказал – за вора голосовать нє буду. Уже сказалі, пєрєдалі. Говорять – так за вора голосовать нє будєш. Тєбє шо п…єй дать? Зачєм оно мнє надо?

Залякали не тільки його. Увесь район біля териконів прийняв обітницю мовчання про кримінальне минуле Януковича.

Мешканець Юнкома : Тут єсть чєловєк, которий с ним насіловал дєвочку... Єво тоже прєдупрєділі... іначє он с 5 етажа будєт головой вніз вмєстє с сємьйой.

Так чи інакше, Віктора Януковича нібито засудили до 2 років позбавлення волі. Здавалося, що він піде по добре проторованому шляху, коли одна ходка переростає в іншу. Проте вийшовши на волю у 1972 році, на тюремні нари Янукович нібито уже не повертається.

Навпаки – на той час двічі судимий різко пішов угору. Дивний факт – уже через рік після повернення на волю Янукович, за переказами, бере участь у раллі в Монте-Карло. Унікальний для Радянського Союзу факт – судима людина отримує дозвіл на виїзд у країну "загниваючого капіталізму". Для цього навіть несудимому потрібно було пройти через жорстку перевірку КДБ. Існувало лише 2 шляхи – або добрі знайомства, або співпраця з органами.

Орієнтовно у 1972-у році в Донецьку область для посилення боротьби з криміналітетом направляється спецгрупа київських оперативників. Один із них, який пропрацював у карному розшуку більше 20 років, впевнений, що під час скоєння злочину групою осіб він затримав саме Віктора Януковича.

Колишній працівник МВС: Нас 35 человек отправилі на усілєніє в Донецьку область. По паркам ходили. Нас називали "чорной сотнєй"… В блатном мірє нас називалі "тіхарі". Ми виповняли всю чорну роботу… Три человека, коториє пішли к одному дому. Вони нам показались подозрітєльними. Вони совершили преступлєніє і ми їх прямо на квартирі задержали. Заломили їх. І самі получили...
- Вони були озброєні?
- Да. Оказали вооружоне сопротівлєніє. Нож і пістолет ТТ. У високого був нож…
- І ви запам'ятали прізвища цих людей?
Ну шо ж я, не помню? Помню даже, шо його клічка ХАМ?… Золото вони взяли. Вибивали деньги… Ето було разбойне нападєніє на квартиру.

Ми знаємо прізвище цієї людини і адресу. Бачили його міліцейське посвідчення ще зразка СРСР. Закрили обличчя на його прохання. Адже його розповідь може коштувати життя.

Колишній працівник МВС: Янукович – фамілію я точно запомнив… Я вів журнальчик. На всякий случай. Я людина пісьменна… Я його впізнав перший раз, коли його представляли на прем’єра… Він, коли задержали, кричав, я, коли буду у чинах високих, я тебе посажу. Пугав… Пишуть – доктор наук. Який же він доктор? Він у блатном мірє доктор. Коронований… Сидів же. Пєрвую ходку він робив за ізнасілованіє… Когда нєсовєршеннолєтній був, він був на учьотє… Я утверждаю – що цю людину я своїми руками затримував.

Можливо, цей чоловік помилився, а затриманий був іншою людиною, не нинішнім прем’єр-міністром. Іншим "хамом" Однак незадовго після запису цього інтерв’ю джерела в СБУ повідомили нам, що про факт розмови стало відомо спецслужбам і вони ведуть пошук касети, інтерв’юєра та інтерв’юйованого.

Між тим, саме 72-й рік став переломним у житті нашого героя. Зміни у його приватному житті співпали у часі зі змінами кар’єрними.

1972 рік ознаменувався для Януковича створенням сім’ї. Роман молодого Віктора з майбутньою дружиною Людмилою дивним чином співпав у часі з другою судимістю. Познайомилися вони, якщо вірити біографам, наприкінці 69-го, коли тривало слідство, а побралися у 72-ому, щойно Янукович відмотав свій строк, про який сам Янукович вказав у біографій, поданій парламенту. До речі, у Єнакієвому стверджують, що головою місцевого суду на той час був родич дружини Віктора Федоровича.

У 1973 році двічі несправедливий Єнакієвський суд достроково гасить судимості Януковича. Уже як двічі несудимий Віктор Федорович очолює автобазу підприємства "Ордженікідзевугілля". Для подальшого кар’єрного зросту він вирішує вступити у комуністичну партію. І вступає. Попри те, що навіть погашені судимості багатьом ставали на заваді вступу до КПРС. Але не Януковичу.

Євген Старченко, секретар Єнакіївського міськкому партії у 70-х роках: Как ставился вопрос – допустим судим он был. По молодости. Тот же Янукович. Или шапки снимал, или шо. А потом смотрели – как он работал, как отдача. Человечный ли был.

У 1978 році президія донецького апеляційного суду реабілітує Януковича. Нібито на прохання льотчика-космонавта, депутата Верховної Ради Радянського Союзу Георгія Берегового. Проте самі судді вважають той випадок унікальним.

Віталій Хованський, суддя, який виправдав В. Януковича у 1978 р: За мою практическую деятельность я не встречал такого ходатойства, на таком уровне, как по делу Януковича.

Після цього з архівів безслідно зникають усі документи стосовно судимостей Януковича. Не тільки матеріали кримінальних справ, але й вироки.

Януковича приймають до партії.

Олександр Медяник, Голова комісії партконтролю Донецького обкому КПРС у 70-х роках: Знали о нем, знали как о человеке, знали, что он судим был, знали, что это за событие. Чего – да пацаны подрались, все убежали, Янукович не успел удрать, Янукович попался. Я лично криминальное дело не видел и видеть не хочу, оно мне не нужно…

На дивовижну метаморфозу, яка сталася з Януковичем – від в’язня-рецедивіста до успішного номенклатурника, могла би пролити світло справжня правда про його перебування у в’язниці. Проте ця тема, як і все, пов’язане з кримінальним минулим "єдиного" кандидата від влади, - закрита зона.

Таємниці провокують виникнення міфів. Українські тюрми мало не оголосили конкурс за право вважатися малою батьківщиною прем’єра. Мешканці принаймні двох містечок вважають, що можуть пишатися – нібито саме там перевиховували Віктора Федоровича. На повному серйозі пропонується встановлення меморіальних дощечок на стінах виправних закладів.

Дубно – містечко з багатою історією. Тут вимахували шаблями персонажі Гоголя і реальні козаки, тут воювала Українська повстанська армія. Після призначення Януковича прем’єр-міністром, місцева преса оголосила, що саме у місцевій дитячій колонії він відбував покарання. У місцевому закладі з 1968 року перевиховують підлітків, засуджених за вчинення важких злочинів: вбивства, згвалтування, розбої.

Але спроба зняти колонію з вулиці привернула увагу керівництва колонії. Розмова була короткою – режимний об’єкт. Зйомки заборонено.

Колонія: Ми можемо побити камеру і всі питання… Той, що ви думаєте – не сидів...

Анатолій Обревко - колишній керівник та вихователь цієї колонії. Він теж вважає, що Януковича в Дубно не сидів. Але у 2002 році він отримав листа з Ізраїлю, від свого брата, колишнього працівника радянських спецслужб. У листі була вирізка з газети, де містилася інформація про кримінальне минуле Януковича. Анатолій Обревко вирішив поцікавитись, чи сидів Янукович у Дубно.

Анатолій Обревко, працівник дитячої колонії у Дубно з 60-х років: Розмова йде така, Будто би відбував тут міру покарання. Дивилися, провіряли – ні. Вродє би ні.

Такий висновок він зробив через те, що у виправному закладі не знайшли картки з прізвищем Янукович. Однак з’ясувалося, що в принципі вилучити її можливо.

Анатолій Обревко, працівник дитячої колонії у Дубно з 60-х років: Сам начальник спецчастини це не зробить. Якщо буде така вказівка – і то я сумніваюся.

Інше місто, яке претендує на славу перевихователя Януковича – Кременчук. Там взагалі хотіли встановити меморіальну табличку на колонії. І ця пропозиція офіційно зареєстрована.

Валерій Труханов, громадський діяч Кременчука: Ми запропонували встановити меморіальну дошку на будинку, де перебував Янукович – в частності це трудова дитяча колонія...

Дивним чином, і в цій колонії картки з прізвищем Янукович немає.

Ігор, журналіст (м. Кременчук) : Ми звернулись до начальника колонії з питаннням, чи справді тут відбував покарання Віктор Янукович, але начальник відповів, що такого прізвища не значиться у списках тих, хто відбував тут покарання.

І все ж, схоже, що Віктор Янукович був саме у Кременчуцькій колонії. Микола Московченко - мешканець Сміли стверджує, що двічі "сидів" разом із Януковичем. Спочатку в Кременчуці, а потім в Єнакієвому, у 52 зоні.

Микола Московченко:Я єго коли вспомнив – він став прем'єр-міністром і як-то так висловився. Я подивився і кажу – о, дружок, так ми с тобой строк мотали вмєстє. Пахать, пахать, пахать надо...

По Кременчуцькій колонії Московченко мало пам’ятає Януковича. Згадав його лише через те, що нинішній прем’єр нібито був там так званим бугром – бригадиром загону. І співпрацював з адміністрацією зони.

Микола Московченко : Він тут по любому буде з адміністрацієй. Потому шо він і є адміністрацієй… Були такі случаї, шо опускали – опускали, в смислі, шо одівали. І отправляли до дєвочєк… Єслі чо-то таке було і він ушов оттуда, значить опять таки – волохата рука.

На 52-ій зоні Микола Московченко і Віктор Янукович познайомились ближче.

Микола Московченко : І у нас чуть не проізошов конфлікт і дуже серйозний... Кровать вхопив – вона угнулася. Єслі б мене ухватив – напевне б переламав…. Ето одін чоловік, з якого ніхто нічого не получав... Не було претензій, шоб пред'явить... Коли на зоні був бунт, то його ніхто не тронув – Януковича… Не тікав ні на вахту, нічого… Він був ніби под защітой якой-то…

Під яким захистом був Янукович у зоні? Які стосунки склалися у нього з кримінальним світом і, можливо, зі спецслужбами? Щодо КДБ, правонаступником якого стала ФСБ, то колишній керівник цієї спецслужби, президент РФ Путін підтримує кандидатуру Януковича на виборах. Щодо криміналу – молодики кримінальної зовнішності, за свідченнями мешканців Донеччини примушують їх до підтримки земляка на виборах президента.

Відповіді на ці питання, можливо, там же, де й кримінальні справи, порушені проти нинішнього прем’єра. А кримінальні справи – зникли. Як загубилася і відповідь на запит до прем'єр-міністра, який особисто Януковичу вручив народний депутат Григорій Омельченко.

У цьому запиті він звертався до кандидата в президенти надати офіційні матеріали щодо судимостей та їхнього скасування. Кандидат проігнорував звернення, а невдовзі сказав, що тему зі своїми судимостями вважає закритою.

Але питання моралі залишаються відкритими. Як тепер пояснювати дітям, що знімати шапки, бити людей, влізати до чужих квартир і ґвалтувати жінок – це дуже погано. Як це пояснювати, коли є протилежний приклад?

В громадському транспорті розповідають цікаві історії. Як один кандидат в президенти вдарив ветерана війни по обличчю букетом білих лілей, які старий приніс йому від щирого серця. Лілея в кримінальному світі – є образою. Тільки ветеран, який воював проти фашизму цього не знав.

Ще цей кандидат звільнив охоронця за те, що той вхопив його за талію, коли кандидат послизнувся на трапі літака і ледь не перерахував сходинки. Кандидат не впав, але в зоні брати за талію – образа. Кажуть, він б'є підлеглих по обличчю – аргументує позицію. Багато чого кажуть. Злі язики, напевно.

У автобіографії перед призначенням на посаду прем"єра Янукович написав, що двічі був засуджений. Потім, кандидат в президенти не сказав про це жодного слова. А брехня в офіційних документах – кримінальний злочин. Інша справа, декому з дуже високих посадовців до цього звикати не треба. Як не звикати до кримінального світу з його мовою-"фєнєю", поняттями та прізвиськами.

P.S.: Микола Московченко : Ти знаєш шо таке хам? Я об'ясняю – це член.

http://pravda.com.ua/archive/2004/october/15/3.shtml

Pups

Цитата:

вот что пришло сегодня по мылу

Угу. Можно ещё так:

Цитата:

Здравствуйте!
Это особенное письмо счастья!
Вы получили его, потому что скоро 31 октября и будут выборы Президента Украины.

Это письмо было написано ЧаМан-Дей-Иванком в Киевской Руси в 1037 году и с тех пор обошло 568 раз планету Земля. И оно несёт счастье.

Однажды, оно попало в Донецкую область к подростку Вите. И он не достаточно поверил в возможное счастье и отослал это письмо не 10 своим друганам, а только трём. И его постигло несчастье. В 1968 году он был осуждён по статье 142 Уголовного кодекса за грабёж и на три года был лишён свободы. Но этот подросток Виктор, который уже был известен как Янукович, зековскими молитвами снял с себя проклятье, поэтому отсидел только один год и семь месяцев.

Но великая сила, заключённая в этом письме счастья, решила ещё раз испытать молодого Витю Я. и опять попало к нему в руки. На этот раз Витя был вообще оборзевший от злости и порвал его на мелкие части. И пришлось Вите Януковичу отсидеть в 1970 году по статье 102 Уголовного кодекса за нанесение телесных повреждений средней степени тяжести.

После того, как Витя зону прохавал, он прозрел. Вернувшись домой он отыскал останки этого письма счастья, порванного перед второй отсидкой, склеил его и разослал 10 братанам.

И к нему пришло счастье! Уголовное дело против Виктора Януковича по статье 117 УК - изнасилование - было чудесным образом закрыто, поскольку пострадавшая отозвала своё заявление! И было счастье Вите.

Вспомнил об этом письме Витя, когда был уже Виктором Фёдоровичем Януковичем и работал директором автобазы "Орджоникидзеуголь" в г. Енакиево Донецкой области. Тогда против него было возбуждено уголовное дело за хищение государственного имущества в особо крупных размерах (расстрельная статья). В.Ф.Янукович вспомнил об этом письме и переписал его 100 своим знакомым. И свершилось чудо! Уголовное дело было замято при помощи космонавта Берегового, который в то время баллотировался в Верховный Совет СССР по г. Енакиево. Обе предыдущие судимости отменены при неопределенных обстоятельствах, а важная документация уголовных дел удивительным образом куда-то исчезла.

ВНИМАНИЕ! Сейчас это письмо счастья опять попало к премьер-министру В.Ф.Януковичу. Он помнит чудное воздействие силы этого письма счастья, поэтому приказал запустить это письмо на ризографе, сделать 100 тысяч копий и разослать за средства КабМина всем своим знакомым по Украине. Когда он это сделает, сила письма принесёт Виктору Фёдоровичу счастье, и он станет Президентом Украины! Но тогда всем остальным будет несчастье!

Опередите Виктора Януковича! Отошлите это письмо счастья 10 своим дорогим людям, которым Вы желаете счастья, и после 31 октября счастье придёт к Вам, а не к Януковичу. Времени мало!

Если Вы не отошлёте это письмо 10 своим друзьям до 31 октября, Вас ждёт несчастье в Украине, криминально-фашистская диктатура и жизнь не по законам и правам, а по понятиям.

Отошлите это письмо счастья! Но смотрите, чтоб оно не попало к Виктору Медведчуку или Леониду Кучме. Иначе они его разошлют, и счастье прийдёт не к Вам, а к Кучме-Медведчуку-Януковичу.

Будте очень осторожны!
P.S. Не посылайте это письмо отправителю. С него хватит одного счастья

31.10.2004-kajuk#h7`0d8w7 - Это эзотерический код, который содержит силу письма счастья.

Juan Perez
это не сюда - это в юмор, вообще-то

У меня есть вопрос...
Кто-нить из вас пойдет на баррикады в поддержку Януковича забесплатно?

Цитата:

это не сюда - это в юмор, вообще-то

нет , друзья мои , это трагедия...

DmitryKuznetsov

Цитата:

Кто-нить из вас пойдет на баррикады в поддержку Януковича забесплатно?

насколько я понял из предвыборной кампании все пойдут, на кого разнарядка будет, и ещё и "добровольно и с песней"

DmitryKuznetsov

Цитата:

Кто-нить из вас пойдет на баррикады в поддержку Януковича

А разве планируются баррикады в его поддержку?

Alfer
Как я понял, у баррикад обычно 2 стороны. Одна - за Ющенко, другая - за Януковича.
Вот и спросил... Кроме того, хз что они придумают в случае победы Ющенка.

Занятная статейка:
http://ng.ru/cis/2004-10-05/5_belkovskiy.html

Цитата:

Кто-нить из вас пойдет на баррикады в поддержку Януковича

Именно, те кто за него собрались голосовать, в лучшем случае считают, что "одни и другие - бандитские кланы" - т.е. фактически признают, что у власти сейчас бандиты, и ес -но по своей воле защищать этот позор страны не будут.
Другое дело сторонники Ющенко - он для них единственная возможность поменять что-то в нашей убогой стране, как бы плохо или хорошо они к самому Ющенко не относились. Дело не в нем и не в Яныке.
Сейчас последний шанс - потом 10 лет зека у власти, ну и до бесконечности.
Ющенко и его команда, как по мне, дофига ошибок наделали, да и подготовка х№"вая, куча мудаков в команде, но это не повод забить на все и оставить в стране все как есть. Пусть и не отравление, пусть ставленник америки (хотя этот аргумент, наиболее туп - ну хер с ним, пусть так, что он нас в рабство им продаст?), но то, что сейчас у власти нужно менять любыми методами.

Может как-то обьеденить этот и этот топики?

Цитата:

Сейчас поддержать януковича,-могут только или политически безграмотные люди, или те,-" кому с ним хорошо".

Самое страшное то, что возможность того, что Я станет следующим президентом достаточно высока. Обнаружила вот на днях

http://www2.parimatch.com/bet.html?hd=214961&filter=&linedate=&ltype=

Lats
Скажу вам так что не то что бы она очень высока - она просто неизмерима.
Почему я так думаю спросите вы. Да потому что такой предвыборной компании нет не у одного кандидата в президенты. Вы видели что бы за того же Ющенка выступала Яна Клочкова, Кравчук и тд.
Но и это было бы ничего если бы не тот факт что в моей военной организации в которой я очень часто кручусь - только и идут слова о выборе президента Януковича - а армия как говориться это непоследнее дело.
Янукович будет президентом - это факт.
А от себя добавлю что Ющенко и Янукович недостойны быть президентами Украины....
Это мое личное мнение.

Цитата:

Ющенко и Янукович недостойны быть президентами Украины

Мне кажется, на сегодняшний день вообще нет достойных кандидатов. Но хоть раз они были на всех предыдущих президентских выборах? Поэтому между из всех зол нужно выбирать меньшее... Но сейчас при нынешней предвыборной кампании практически невозможно определить, кто из них более достоин стать Президентом. А насчет Януковича, то так как он еще никто не использовал админресурс. Это тоже мое личное мнение.

Добавлено
По крайней мере Янукович точно, в этом я абсолютно убеждена, Президентом быть недостоин.

Lats

Цитата:

Мне кажется, на сегодняшний день вообще нет достойных кандидатов.

С этим нельзя не согласиться.
Так а выбирать из кого - реальные кандидаты только два ЮЩЕНКО VS ЯНУКОВИЧ.
У меня знакомый в Германии - так он собираеться голосовать за Ющенко - для этого собираеться ехать даже в Берлин.
А смысл в этом - я конечно понимаю найдуться такие которые скажут что голосовать надо все равно. А зачем если результат известен.
А по поводу утки про теракты - кто нить читал....

Цитата:

Самое страшное то, что возможность того, что Я станет следующим президентом достаточно высока. Обнаружила вот на днях
http://www2.parimatch.com/bet.html?hd=214961&filter=&linedate=&ltype=

Еще не всё потеряно... поживем - увидим...

pavluha


Цитата:

У меня знакомый в Германии - так он собираеться голосовать за Ющенко - для этого собираеться ехать даже в Берлин.
А смысл в этом - я конечно понимаю найдуться такие которые скажут что голосовать надо все равно. А зачем если результат известен

Я отношусь к тем, которые скажут, что "голосовать нужно всё равно". Просто с тем уровнем использования админресурса, который есть на данный момент я не исключаю тот вариант, что мой голос уйдет на того кандидата, которого хотело бы видеть на посту главы государства нынешнее правительство. А этого как раз мне бы очень не хотелось, просто исходя из того, что это действительно МОЙ выбор, а не кого-то там из администрации, даже если я решу, что никто не достоин этого поста и просто вычеркну всех в списке кандидатов. В конце концов в Конституции есть право свободы выбора А какая может быть свобода выбора в случае использования моего голоса не по назначению?

Лучше сделать и пожалеть, чем не сделать и пожалеть. IMHO.

Цитата:

Лучше сделать и пожалеть, чем не сделать и пожалеть. IMHO.

Не могу не согласиться с Pukite

Ну ладно, проголосует Украина за Ющенку - и получит грузинский вариант развития событий. Только Саакашвили поумнее Ющенки будет, а тоже уже отдавая долги своим хозяевам такого навалял...

Вон в понедельник моя коллега приехала в Киев из своей прикарпатской родины, где гостила у матери. И воплей было: нет билетов до Киева из Львова до 31 числа. Несла вовсю на Януковича. А в субботу в 300 м. от моего дома грандиозный митинг в поддержку Ющенко - еле на день рождения отца пройти смог. Так вот, приехали тысячи народу (до 10 тысяч) со всей западной, а также частью - с восточной Украины. С транспарантами, с названиями областей. И все пошли еще во время митинга гадить по подворотням.

Я одному такому, который в моем дворе чуть не на виду у ребятни мочиться надумал физию слегка полирнул, так он еще огрызается: "От ми прийдемо до влади, так тоді..."

Я ему в ответил просто: "Скажеш "гоп" як скочиш" и послал его на хрен в родное Мукачево по подъездам гадить. На все его угрозы свистнул пару мужиков из моего же парадного и обратили козлика вспять.

Но самое главное: столько народу организованно рванули в Киев показывать свои симпатии, сорвавшись с работы, не жалея денег на акцию, рискуя нарваться на противников. И при этом не больше 40-50% убежденных бойцов. Т.е. те, кому заплатили за участие в акции, элементарно вычисляются еще до разговора с ними.

Вот и получается: сторонники Ющенки у нас здесь, а билеты Янукович продавать запретил. А во всеуслышание заявляют: власти не допускают нас до столицы. Я своей коллеге говорю об этом, а она знай вопить: у Януковича 1-й срок за изнасилование!

Знаем мы эту тему. 17 лет, гормон играет. Барышня сначала вроде на все согласна, а потом под нажимом маменьки-папеньки пишет заяву об изнасиловании.
Короче, как пели Браты Гадюкины, "117-а стаття, доля молодьожная..."
А потом совок начал активно использовать 117 статью для террора против кого угодно. Вон моему однокласснику устроили по 117-й фестиваль по полной программе. Опустили парня в зоне в первую же ночь. Вернулся таким веселым пидором, прошу прощения за грубость.

Вот моя начальница умнее. Она говорит: Янукович не вызывает у меня сомнений в своих политических качествах, но для меня он неприемлем по личным качествам. Ющенко - наоборот. А насчет избрания Януковича - нельзя создавать прецедента доступа к высшей госдолжности человека с уголовным прошлым.
И это взвешенная позиция убежденного человека, к которой я отношусь с уважением. А истерические вопли оставим истеричкам.

quaxter

Цитата:

Ну ладно, проголосует Украина за Ющенку - и получит грузинский вариант развития событий.

С чего это вдруг??
Уж точно ниукого не будет желания идти революционировать!

Цитата:

Ну ладно, проголосует Украина за Ющенку - и получит грузинский вариант развития событий.

Не смотрите перед едой украинские телеканалы. Плохо для пищеварения и вообще для головы.
Это вы Базилевича увидели или Козака? Да среди окружения Ющенка столько людей связаных с росийским капиталом, столько русскоязычных, столько разнонациональных...

А я думал зря российские полтиттехнологи считают нас такими глупыми, что мы купимся на их приколы....

P.S. А Ющенко мне тоже не нравится.

Добавлено
Эх, почему Корчинский продался? я б за него проголосовал..

quaxter

Цитата:

И все пошли еще во время митинга гадить по подворотням.

Извините, а Вы на футбол ходите на стадион? И как - не шокирует тайм-аут?

Цитата:

Знаем мы эту тему. 17 лет, гормон играет

И как это я (да и не только я, а) и ВСЕ знакомые это не прошли? Притом, что светло синим цветом не увлекаемся, и с женщинами.. регулярно.. и в "младые годы"

Цитата:

Вот моя начальница умнее

кого, извините, умнее?

Ржавский - наш президент )))

Nazarius
Да уж...и в крестовый поход на Молдову и Беларусь....А еще Европе грозить....да...это по нашему......глупо...

Вчерась, к нам в Николаев, приезжал Ю. Я еще раз убедился в необходимости голосовать за него. Голосовать за Ю не как за личность, а как за тенденцию, если хотите за будущее наших детей и внуков...
Ю, в моем понимание, - желание (декларация) ПЕРЕМЕН. Не передела собственности, а перемен. Я не желаю быть "козлом", не жлаю, чтобы модя дочь была "козой", только потому, что я не соглачен с т.з. Я.
Я не желаю, что моей страной КОМАНДОВАЛ, именно командовал а не руководил, безграмотный уголовник, даже если он герой известного сериала "NEXT".
Я хочу честно работать и получать достойную зарплату, а нежить по понятиям и толпиться в очередях за вонючей колбасой, курить грузинский чай. Это уже было, когда тонким экономическим механизмом пытались управлять грязными волосатыми ручищами...

Ющенко тоже не мед. Он порождение этой системы. Но он вынашивает ее, системы, погибель. И он способен (ИМХО) создать условиядля формирования новой политической элиты, свободной от грехов нынешней системы. Янек - этогодаже не декларирует, напротив - оставляем все как есть, и порождаем себе подобных.

Фух, прям как на митинге, но накипело... Извините, если кого обидел, но это моя точка зрения. Может кому-то поможет в поиске истины

YNL
что сказать? умничка
но для меня, окромя вышесказанного, главный аргумент голосовать уверенно за Ющенко - ПОТОМУ ЧТО НЕ ЯНУКОВИЧ.

Ой, как людям мозги крутять!
Как говориться хочешь пой, а хочешь куй-
всё равно получишь....

Kolik
возможно, но не 100%но. по крайней мере, необходимо четко выявить гражданскую позицию и следующие восемь лет иметь моральное право называться гражданином.